Було все у році, що минає,
Мали ми і добре, і лихе.
Та на те воно вже і життя є,
Щоби вибиратись на сухе
Із трясовини життєвої зміг кожен
І не засмоктала нас вона,
Щоби не застрягли у болоті
Підлості, обману, чвар і зла.
Щоби душу не занапастити
Заздрістю, плітками.Й не продать.
Щоб диявол в ній не оселився,
Совість була чиста, мов сльоза.
Важко цього досягти, всі знають,
Бо немало доля посила
Нам спокус, що зі шляху збивають
Правильного.Це не до добра.
І не кожен має силу волі,
Щоби побороть їх, відігнать,
Тоді й поринає з головою
У життя гріховне.Й сам не зна,
Що його чекати може далі:
Чи згори покотиться униз,
А чи натискатиме педалі,
Щоби підніматись догори.
Намагаймось жити всі правдиво
Та життя любити над усе.
І тоді ж бо може статись диво -
Новий рік нам щастя принесе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708556
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.12.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський