На вікні паперова сніжинка,
Атрибут Новорічного свята.
Не відома їй з неба стежинка,
Не всміхалися їй янголята.
Вона заздрить сестрі з "потойбіччя",
Що кружляє із вітром у танці
І вдивляється в різні обличчя.
Гірко стало малій "самозванці"...
Раптом, що це? Чиїсь руки ніжні
Піднесли до красуні - ялинки,
Там такі ж як вона, білосніжні.
Є прекрасними різні сніжинки.
Паперові, скляні, ті що з неба,
Ще із воску і навіть з металу...
Є у кожній істоті потреба,
Всі ж бо варті свого п'єдесталу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708378
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2016
автор: Ірин Ка