СИНЯ ЗІРКА

Кажуть,  що  ніч  тримає  якорі,
Прикуті  аж  до  синьої  зорі
На  дні,  у  піднебессі,
В  повітряному  плесі.

На  неї  моляться  усі  моря,  —
З  усіх  кінців  красується  зоря,
У  просторі  блукає
І  все  про  людство  знає...

Серед  гарячих,  невловимих  зір,
Сіяє,  мов  палаючий  сапфір:
Магічна,  гіпнотична;
До  ночі,  мов  дотична.

Лиш  той  побачити  її  мастак,
Хто  не  розбудить  Сфінкса...  Аж  ніяк  
Не  потурбує  спокій
На  статуї  високій.

У  променистих  подихах  світань
Скидає  з  ночі  якорі  єднань
І  в  перших  позіханнях
Виконує  бажання!                                                  9/01/16

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708318
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 24.12.2016
автор: Lana P.