Я БОГУ КЛЯТВУ ДАВ…

     Я  БОГУ  КЛЯТВУ  ДАВ

У  сні  я  бачив  і  не  знаю,  що…
Щось  гарне,  рідне,  неповторне,
А  може  –  це  моє  якщо,
Для  мене  є  воно  повторне.

Чиїсь  там  очі  голубі,
Які  в  житті  я  не  стрічав.
Прокинувшись,  я  пригадав  собі,
Що  був  це  Бог,  якому  клятву  дав.  

І  клятву  дав  я  Україні,
Своєму  рідному  народу,
Боротимусь  аж  доки  не  зустріну,
Як  вернеться  народ  наш  до
козацького  свого  вже  роду.

Вкраїна  буде  процвітати,
Про  війни  нарід  мій  забуде.
І  Бога  будуть  прославляти,
В  молитві  битися  у  груди.

В  житті  повторного  немає
І  випадкового  також.
Всю  правду  люд  в  собі  тримає,
А  влада  відчуває  дрож.

Я  маю  правду  говорити,
Те,  в  що  повірить  мій  народ.
Для  нього  жити  і  творити,
Найвища  це  –  із  нагород!
 
Якщо  це  є  небесна  казка
І  це  я  бачив  уві  сні,
На  все  Всевишнього  є  ласка:
Нові  настануть  скоро  дні.
Ми  з  вами,  любі,  не  одні…

24.12.2016  р.
А.  Рогуля

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2016
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович