Чому заручники?

Іще  ‘дна  ніч  до  ранку  доповзла,
І  голова  від  дум  ще  важча  стала:
Як  же  ці  дикі  найманці  Кремля
Вже  Україну  й  цілий  світ  дістали!

«Майстри»,  так  звані,  нелюдських  тортур
Знімать  навчились  й  скальпи  з  полонених,
А  щоб  вогонь  живий  в  очах  потух,
То  розпинають  на  хрестах…  у  –енне.

І  це  вчорашні  друзі,  ба,  брати?!
(Киплять  думки,  аж  мозок  пожирають),
Це  нелюди.  Це  навіть  не  скоти.
Ніде  заручників  у  світі  не  карають.  

Заручники?  І  це  у  час  війни?
Чом  звикли  ми  до  терміну  такого?
Ніколи  не  загладити  вини
Тим,  хто  вбиває  й  заробля  на  крові!..
17.12.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708261
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 24.12.2016
автор: Ганна Верес