Який то холод, який біль,
Коли зима та ще й війна,
Як душу рве і бере злість,
Кожного дня звістка сумна.
Тож є поранені, вбиті,
Там сніг не білий, у крові,
Не миті хлопці й не бриті,
Знов бій жорсткий, все у вогні.
В пучок волосся, замерзло,
Синець, чорно - руді щоки,
Він ще стоїть, тож повезло,
Непереможні козаки.
Приїхав землю боронить,
Дід родом був з України,
Вже на очах сльоза бринить,
Побачив жах,лиш руїни.
Настане час, стрілятиме,
Хоча й мороз, чи то злива,
Та на честь діда, дбатиме,
Щоб доля всім та й щаслива.
2016р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2016
автор: Ніна Незламна