Кілька сніжинок закружляли в колі,
Зійшли із неба разом на шпацер,
Кристаликами сяяли на волі,
Із візерунками далеких сфер.
А потім приєднались до них інші,
Мов хтось розсипав із хмарин мішок...
Кружляли весело і сміливіше,
М’якою ковдрою лягав сніжок.
Так стало затишно і чисто-біло,
Неначе освітлилася земля,
Ой, так багато пуху налетіло...
Душа раділа змінам, мов маля. 11.03.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707459
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.12.2016
автор: Lana P.