---Матусю, матінко, дивись,
Із неба зірочка униз
Скотилась, впала, їй болить...
Як зірку знову запалить ?
--- Украли в зірочки колись
ЇЇ маленьке ліжечко,
Тепер сердешна спати мусить
У місяця на рІжечку...
Гойда сестричку місяць вніч,
Щоб та солодше спала,
А зіронька ,спросоння вся,
Скотилась ... і упала...
Ось так і спить мале зірча,
Воно щомиті може впасти...
--- Скажи, матусечко моя :
Хіба в маленьких можна красти ?
--- Ані в дорослих, ні в малих
Не можна відбирати,
Бо каже Бозя, що то гріх,
І будеш вік страждати...
--- Дивись, матусю, в мене тут -
Таке тепленьке ліжечко...
Нащо тій зіронці висіти
У місяця на рІжечку ?
Я поділюсь перинкою,
Зіб"ю м"якіш подушечку,
Щоб не боліла в зірочки
Ні спинка, ані вушечко...
--- Назавтра , квіточко моя,
Як кажеш, так і буде,
А зараз... спатимеш, дитя,
Солодким сон хай буде.
НАДОБРАНІЧ !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707128
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 17.12.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова