Сорока - Ворона кашу варила,
Бо керувати так могла.
Як хотіла, так ділила,
Цим дала, тим не дала.
Хто слухняний і хороший,
І хто вірно їй служив,
Носив торби, давав гроші,
Той і кашу заробив!
А Сорока ця Ворона
Своє діло добре зна,
Іі друзі і знайомі
Всі довколо казана.
А вона ще промовляє:
"Хто не носить хабарів,
Той мене не поважає,
Хай летить під сто чортів!
Не служили, не хвалили,
Тож, значить, не наші,
Мені торби не носили,
Немає ім каші!"
...Є в начальства така свита,
Готових продатись,
Що плазують до корита
Кашею напхатись.
Все одно терпіння чаша
Розіб'ється в склянки,
Стане дармова ця каша
Впоперек горлянки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2016
автор: LubovShemet