Під осінь на двох суміжних городах люди збирають дари Землі та власного сумління. В цей час по дорозі проходить чоловік, що недавно скуштував вогняної води та й кричить: "Стрічайте, Василь Григорович іде, гордість іде ". Ще двічі повторює цю фразу.Люди подивились на нього, але , невдячні,не проявили належної уваги. Чоловік пристояв, впевнився у неможливості урочистої зустрічі, поволі пішов у свій двір.
Що ж , люди не в змозі правильно вибрати пріорітети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706837
Рубрика: Присвячення
дата надходження 16.12.2016
автор: Шпаківський Петро