Знову тут, знову змушений вертатись
Слабкість свою показати
Кожен раз стає важче обіймати
Тобі ніби це міцніше як належне
А мені так завжди майже вже востаннє
Не хочу так, не можу так
Знову по колу й колом на коло
Ти не може бути де я
А простору для мене непомітно
Стає все менше і менше
Далі ще раз так напевно не переживу
Невже я тобі брешу
Чи кажу що не так важлива
Чи ж занадто романтичний
Скоріше аж занадто ніжний
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2016
автор: Василь Великий