Серденько, озвись, озвись…

Серденько,озвись,озвись!
Що  мені  робити?
Як  у  цім  жорстокім  світі
Навчитися  жити?
Навчитися  самій
І  дітей  навчити:
Як  себе  в  житті  знайти,
Як  усе  змінити?
Відповідь  така  проста:
"Всього...  не  змінити.
Лиш  самій  змінитись  можна,
Себе  лиш  змінити!
Твоє  місце  на  тебе
Вже  давно  чекає..."
Тільки  пам'ять  підводить,
Тільки  розум  не  знає,
Де  ж  воно,те  моє  місце-
Місце,  що  чекає?
Поки  я  у  цьому  світі,
Як  сліпа  блукаю.

Господи,прошу  Тебе!
Дай  мені  прозріти!
Розумом  побачити,
Серцем  зрозуміти!
Щоб  могла  я  сяяти,
Щоб  могла  горіти,
Як  зоря  небесная
Тебе  веселити!
Підкажи  мені,мій  Боже,
Знак  мені  подай.
І  мене  на  цій  дорозі
Ти  не  покидай.
За  Тобою,Господи,
По  шляху  піду...
З  вірою  і  правдою
Я  не  пропаду.

     10.20012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706522
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.12.2016
автор: Міла Брац