Точка займання
Хорошими люди,
спочатку є всі,
бо світло є всюди
у їхній красі,
думками про щастя,
думками про світ,
впаду, мов намистя
душею у цвіт.
Показує кожен
лиш краще в собі,
мов зовсім не схоже,
що бути журбі,
довірюся швидко,
на ризик піду,
одразу ж не видко
що іскру знайду.
Як тоне світло у пітьмі,
то правдою аж плачуть очі,
бо я ж насправді у тюрмі
для себе ніжу дні і ночі.
Мов є хорошим кожен з нас,
коли не жертвує нічим,
мов до вогню лиш хлине час
в біді зостануся самим.
Палаючи хмизом
в багатті життя,
відкриєшся лисом
всім без вороття,
бо мало цінуєш
прекрасне й святе,
бо лихом існуєш,
що дивом цвіте.
Як віхтя, від правди
життя спалахне
і душу назавжди
вогнем сколихне,
збудивши від казки
займанням чудес,
які ми для маски
крадемо в небес.
Віктор Цвіт 24.11.16
Психологічна лірика
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706432
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 14.12.2016
автор: Віктор Цвіт