Зимовий сум

Потихеньку  сум  розтане,  знаю,  
І  минулим  стане  ця  зима.  
Не  знайти  в  її  обіймах  раю,  
У  колючих  днях  —  тепла  нема.  

Все  мине.  І  піде  знов  по  колу:  
За  снігами  —  березня  струмки.  
Знов  відтане  серце  захололе,  
І  нові  народяться  думки.  

Тільки  б  нам  не  впасти  у  зневіру  
І  не  потонути  в  вирі  днів,  
Де  не  кольорове  все,  а  сіре  
У  оправі  хижих  холодів.  

Тільки  б  зберегти  в  долонях  щастя  
І  не  загубити  давніх  мрій...  
Холодам  у  нас  любов  не  вкрасти!  
Ти  мене  теплом  своїм  зігрій.  





Фото  з  інтернету

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706299
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.12.2016
автор: Денисова Елена