Приходь до мене.
Тут по суботах тепло
І ціла купа хорошого настрою.
Принось у кишенях
Необережні погляди
І класику, сховану під індастріал.
Останні новини
Не варті твоїх фідбеків,
Хай коментують їх інші тисячі.
Затримані подихи,
Сховані у обійми,
Часом турбують сильніше місячних.
Ми прагнемо спокою
У вільних обіймах ночі,
Тому і обрали грудень для ніжності.
Це місто за тиждень вибухне
Від передсвяткового шуму.
Приходь, я позбавлю тебе окличності.
Щоденники стишать
Усе, що за кадром і ліжком,
Довірся моїм рукам та голосу.
Мінімалізм звучання
Однокімнатної лірики -
Це спроба приручення уробороса.
Уже роздягаючись,
Ти посміхнешся і скажеш:
Остання маршрутка давно поїхала.
Тож снися мені щоночі,
Моя незаземлена дівчинко,
Вже вранці це місто запахне снігом.
P.S. Гармонія та любов - це нормальний стан людини, стрес і страждання - ні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2016
автор: Олександр Ткачинський