Він їхав знов туди, де був торік,
Де з долею удвох перебували.
Вона його, чи він її вберіг
І рашівську спинили все ж навалу?..
Він їхав знов в задимлений Донбас,
Зруйнований наполовину, чорний,
Щоб з долею знов рятувати нас…
(Повістку знов отримав… тільки вчора).
А дома ж залишилася сім ‘я:
Батьки, дружина й діточки, обоє,
Й земля, Чернігівська, і рідна, і своя,
Й молитва мамина – свята розмова з Богом.
Він вернеться таки живим колись,
І мир в Донбасі все-таки настане.
Дай, Боже, щоби мрії ці збулись
Й мара війни назавжди хай розтане!..
22.11.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705739
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.12.2016
автор: Ганна Верес