Хитуни
(Сонет)
Летять, як листя, дні, здебільшого сумні,
а не прожиті їм стають на зміну.
Чимало поки тих в державному човні,
що прагнуть розхитати Україну.
Допоки я іще живий, а не на дні,
на кращі сподіваюсь переміни.
Хоч Богові молюсь, одначе день при дні
лиш множаться утрати та руїни.
Неначе хтось прокляв цю землю і людей,
щоб їм жилося щонайважче в світі.
А лютих ворогів та ще на мітлах фей
неначе хмар у Божому зеніті.
Кричать, що не туди веде пророк Мойсей
та із його помічників пресвітер.
–––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705180
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.12.2016
автор: Анатолій Загравенко