Ясні зорі горять,
часовії не сплять
і ,як завжди, вони
у дозорі.
Сотня бравих солдат,
разом з ними комбат
і відносини в них
Є - прозорі.
Службу цю не просту
все несуть на посту,
бо для цього
позвала Вітчизна -
Захищати людей:
і батьків, і дітей.
Не здолає їх волю
трутизна.
Я вклоняюсь солдат..
Це - ти! - взяв автомат,
не пустив в наший край
супостата.
І за мирний наш сон,
чисте небо з вікон,
і за те, що стоїть
наша хата.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PcvEx9FRQX0[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705083
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2016
автор: Ольга Калина