Сполохана, закохана.
Не знала, що приречена.
Обдурена, заплутана
Та зрадою обпечена.
Привиділось, примарилось
Кохання незбагненнеє,
Об недовіру вдарилось,
Мов уві сні:"Прости мене..."
Заплакана, згорьована...
Із трепетом:"Щаслива будь!
Навік прощай! Мене забудь!"
І душу пошматовано...
Замріяна, зажурена,
Щось крила понівечило,
Злетіти б... та несила вже-
Коханням бо обпечена.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2016
автор: Татьяна Белая