Засмучена й у розпачі душа

Сумую  чи  радію  –  що  тобі  до  того?
Сьогодні  я  на  іншій  хвилі  -  нещаслива.
В  молитві  я  щодня  звертаюся  до  Бога,
Запитую  його:  «Чому  така  вразлива?»

Коли  ж  нарешті  зачерствію,  мов  скоринка,
І  серце  полум’яне  кригою  візьметься?
Блукаю  світом,  гнуся  в  полі,  як  билинка,
І  доля  наді  мною  голосно  сміється.

Стомилася  й  так  сильно  хочу  відпочити
від  галасу  і  метушні  буття  земного,
Не  можу  більше  шлях  життєвий  толочити,
Душа  напитись  хоче  з  джерела  святого…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704978
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО