Поезія наша різна
І різних людей збира,
Частенько аж надто грізна,
То, наче дитя, капризна, –
Така в одну мить згора.
А є і така, що п’ється,
І випить немає сил.
І плаче вона, й сміється,
В ранкову траву проллється
Краплиночками роси.
Й слова простеля, мов душу,
Усе ними огорта:
І річку, й крислату грушу,
В них думка звучить потужно.
Поезія ця свята.
Поезія наша різна,
Як різні усі і ми,
Тож поки іще не пізно,
Віршуймо. І після тризни
Залишимось між людьми.
12.07.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704816
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.12.2016
автор: Ганна Верес