Пливи, Кусто

Шепіт  моря...  нірвана...  чаклунські  пісні  сирен…
Між  сьогодні  і  завтра  протягує  ніч  місток.
Повз  солодкі  водойми  й  лагуни  чужих  імен
в  акваторію  щастя  (до  мене)  пливи,  Кусто.

Знов  заманює  в  себе  безмежна  морська  глибінь?  -
не  забудь  лицеміство  й  нещирість  підводних  скель.
Коли  айсберг  -  по  курсу  й  між  нами  постане  тінь,
бережи  від  облудливих  рифів  наш  корабель.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2016
автор: Уляна Яресько