А сніг мені казав: виходь та йди * іди гілками вздовж моїх обіймів * забудешся на всі загулі війни * там буду тільки я... лиш я і Ти * І йшла, пливла отими рукавами * вибілювала душу в рушники * а тіло тепле в рани окривавив * як опинилась у безбарвній ямі * між стін, навпроти-проти із ніким * а далі стала, наче голос білий * пролилась за лаштунки до біди * о скільки тиші тут, як тут німіло * а хто ж гукав мені: виходь та йди? *
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2016
автор: Маріанна Вдовиковська