Шукаємо Допомоги

Ти  утікала  з  дому  босоніж,  у  серці  ніж,
А  мама    кричала:  «дитино,  куди  ти,  поїж»,
Коли  ти  підліток,  ти  мов  не  вирішуєш  нічого,
Але  навколо  усі  дорослі  такі  ж  як  ти,
Іноді  так  хочеться  просто  повішатись,
Немов  із  дому  втекти,  але  у  інші  далекі  світи,
І  ти,  наче  нікому  не  потрібний  ваучер,
Вдихаєш  нікотин  –  це  найдоросліший  твій  крок,  
Який  ти  можеш  зробити  наразі,  це  ти  так  думаєш,
Ще  б  пак,  всі  ж  навколо  такі  самі  в  твоєму  класі,
Хтось  вилізе  на  голову,  хтось  на  манеж,
А  ти  як  біла  ворона,  і  маєш  життя  ламане  якесь:
То  вгору,  то  вниз,  то  вправо,  то  вліво,
Біжиш  кудись  в  ліс,  сховатись  від  світу,
Від  всіх,  бо  хтось  тебе  кинув?  Дитина!

Ми  всі  шукаємо  допомоги,  надіємось  на  Бога,  надіємось  на  когось,  на  того
Хто  всі  проблеми  за  нас  вирішить  в  одну  мить,
Та  всім  навколо  твоя  біда  не  болить.
Вирішувати  ми  повинні  всі  свої  справи  самі,
Не  треба  вішати  на  інших  свої  камені,
Неси  свій  хрест  сміливо  самостійно,
Бо  доходять  до  вершин  із  нас  самі  стійкі.



Йому  вже  26,  не  юний,  а  доросла  людина,
Задрало,  взяла  злість,  він  сплюнув,  роботу  покинув,
Пішов  на  перекур  –  зробити  треба  відпочинок,
Від  тих  думок  усіх,  що  без  зупину  лізуть  без  причини.
Чинником  усіх  страждань  є  нехватка  грошей,  Набридло  бачити  володарів  набитих  кишень,
А  вдома  ще  й  двоє  дітей  і  жінка-домогосподарка…
Малу    отримує  зарплату  він,  касир  у  банку.
І  нема  у  кого  просити  допомоги,
Здавалось,  самостійний,  незалежний,  вільний,  сильний  чоловік,
Повинен  бути  ним,  але  обрав  таку  дорогу,
Тому  завжди  хотілось  десь  зійти  убік.
Напився  з  друзями  один  раз,  напився  вдруге,  втретє,
Але  ж  зелений  змій  тільки  гроші  забирає,
На  це  вже  не  дивився,  пив  собі  надалі  вперто,
Скажіть,  навіщо  він  безвихідь  так  долає?

Ми  всі  шукаємо  допомоги,  надіємось  на  Бога,  надіємось  на  когось,  на  того
Хто  всі  проблеми  за  нас  вирішить  в  одну  мить,
Та  всім  навколо  твоя  біда  не  болить.
Вирішувати  ми  повинні  всі  свої  справи  самі,
Не  треба  вішати  на  інших  свої  камені,
Неси  свій  хрест  сміливо  самостійно,
Бо  доходять  до  вершин  із  нас  самі  стійкі.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703975
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 01.12.2016
автор: Інфант