Твій крик глушить алкоголь,
Твої очі виливають біль,
Не хочеш існувати, так дозволь
Залишити собі твій стиль.
Ти викидаєш вирване волосся,
І б'єшся до останнього "досить".
Мені в черговий раз не здалося,
Тілом цю хворобу розносить.
Ти не до кінця врівноважена,
Тебе не чекають, як і шторму.
Там уже давно не бажана,
В'їлась в шкіру понад норму.
Смієшся, не змінюючи гримас;
Слухаєш, якщо нехтуєш звуком.
Ти одна серед дешевих прикрас,
Наодинці піддаєш когось мукам.
Твій крик глушить алкоголь,
Твої очі виливають біль.
Не хочеш існувати, так дозволь
Залишити собі твій стиль.
[i]2016[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2016
автор: Iryna Fahurel