Ти спробуй тиші гіркоту на смак
З нальотом самоти на дні бокалу.
Лиш пригуби і видихай помалу,
Крізь губ пелюстя, що печалять мак.
В байдужості транзитного вокзалу.
Згубися у незвіданій юрбі
На протягах охриплого перону.
Де стугонить надія з перегону
Колісним зойком… Наче лиш тобі.
Вручи квиток шумливому вагону.
Зайди в плацкарта вічний перегар,
Сядь у кутку рясного словоблуду.
Співучасті накинувши полуду,
Нутра чужого розділи тягар.
Зміняй пораду на думок простуду.
На полустанку, вийди в гай сльоти.
Замацану росою вимий душу.
Між трав знайди стежиноньку пастушу,
Що приведе тебе до самоти…
Занурся в спокій з треном гіркоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703932
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.11.2016
автор: Осіріс