Тепло.
Темно.
Тихо.
Сніг.
Шибки...
Памороззю ліг
вензель,
виведений
пензлем
непомітної руки...
Притуляю
край щоки
розпашілої
до скла...
Чую -
крапельки
тепла
потекли
струмком
до споду,
утворивши
сльозоводу...
Ніч і сніг.
Тепло’...
І темно...
Ковдра.
Затишок.
Приємно
розповзається
дрімота
та, що бродить
коло плота...
Зазирає до віко’н
Сон...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703844
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2016
автор: Адель Станіславська