Так сумно... сумно було їй,
Котились сльози і неначе,
У грудях стався буревій,
А на душі все важче й важче…
Час зупинився... Ні, застиг...
Не було нині, вмерло завтра
І тільки біль, нестерпний біль
У грудях бився та зірвався
Нестримним криком, все єство,
В своєму відчаї кричало,
Що так томило і вбивало
Злетіло з уст її разом
І раптом… Раптом замовчало…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2016
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ