Хто на карпа, хто на щуку,
Хто на судака,
Щоб збагнути цю науку,
Йдіть до рибака!
Він розкаже і покаже,
Що і де зловив,
Чудеса в вузли зав’яже,
З всіх рибацьких див!
Кинув вудочки на плечі
Якось дід Іван,
І пішов собі під вечір,
Вудити на став.
Поплавок качали хвилі,
Дихав очерет,
Дід Іван тримав вудило,
Й думав наперед…
Як впіймаю нині карпа,
Та й на три кіло,
Розказати ж буде варто,
Як то все було!
Поплавець здригнувся раптом,
І пішов убік,
Дід підсік і… стало фактом –
Лову дався лік!
Впали з ляскотом на берег
Срібні коропці,
Закрутилася наживка
В діда у руці.
Наживляти не встигає,
Бо такий вже кльош,
Раптом карпа витягає –
Три кіло… Огов!
Дід вже й берега не чує,
Радість – хоч куди!
Свій садок чимдуж лаштує,
Пхає до води.
… кльов помалу затихає,
Вже й додому час,
Дід бурчить, щось промовляє,
Є трофей, от клас!
Ох, розкаже він удома,
Як було, тягнув,
Так уже, неначе сома,
Аж підсак зігнув!
Хай сягають правди плітки,
Наші любі рибаки,
І впіймати гарну рибку,
Вам вдається залюбки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703423
Рубрика: Сатира
дата надходження 28.11.2016
автор: Анатолій Пасічник