Сонечко за ліс скотилось,
Там воно десь загубилось.
День з собою прихватило,
Що ж воно це наробило.
Потемніло навкруги
Вже не видно берегів.
В небі зірочки з'явились
І одразу зажурились.
Вони місяця шукають,
Та хмарки його ховають.
Жабки кумкають в траві,
Заспівали солов'ї,
Біля печі котик спить
І тихенько муркотить.
Вечір з нічкою зустрівся,
Щось він трохи забарився.
Йти давно йому пора,
Жде його вся дітвора,
Щоб він казку розповів
І чудові сни привів.
Вечір хутко зазбирався
І до діточок подався.
Став їм пісеньки співати,
Казочки розповідати...
Все затихло.Всіх приспав...
І собі він задрімав.
Тут настав для ночі час,
А вона вартує нас,
Сидячи на ганку,
З вечора до ранку.
Вранці сонечко зійде
День нам новий приведе
І усе живе проснеться,
Так все заново почнеться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703094
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.11.2016
автор: Анфиса Нечаева