Чорна мара,
Мов сонце зла хмара,
Віри світло закрила...
То – омана!
Не Бог дав... Навіщо ж нам дана?
Її чорнії крила...
Світ здригнеться,
Та мудрий всміхнеться.
В майбуття заглядає:
«Пройдуть зливи
І вщухнуть вітри нещасливі:
Все минає!»
(21 листопада 2015 рік)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701895
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2016
автор: Мара Рута