Балада про ГРИП

Хтозна  звідкіля  причвалав  до  нас  ГРИП.
Чому  він  до  нашого  тіла  прилип.
І  кожного  року  мордує  людей:
Стареньких,дорослих,найбільше  дітей.

Мутації  вірусу…  знову  нові…
Лякають  з  газети  повчальні  статті.
І  ось  вже  мокріє  спітніле  чоло,
В  аптеки  усі  ми  чимдуж  біжимо.

А  там,  як  у  казці,  все  біле,прозоре,
І  напхано  ліків-  вселенськеє  море.
Пакетики,туби,флакони,таблетки,
У  стразах  бальзами,бинти,  і  салфетки.

До  горла,до  дупи,спини,  і  печінки,
Щоб  зміг  чоловік,  для  критичної  жінки.
Для  нирок,колін  та  від  втоми  очей,
І  купа  ще  інших  звабливих  речей.

Стоїш  у  аптеці,усе  би  купив,
Так  гарно  хтось  весь  цей  товар  розмістив.
Та  глип  трохи  ближче,з  очей  пелена,
Яка    ох….тєльна  всюди  ціна.

Вертаєш  до  тями,туману  нема…
-Будь  ласка  від  грипу,  пакетиків  –  два.
-З  яким  вам  смаком:  апельсина,малини?
Пита  продавщиця  із  тембром  дитини.

Секунди  спливають  бо  мозок  завис,
Лиш  погляд  блукає  то  вгору  то  вниз.
Нарешті  поглянувши  впевнено  в  вічі
Ти  кажеш  свій  вибір  нахабній  кобіті.

Схопивши  рукою  два  рідних  пакета
Ти  рвешся  до  волі,  на  двір,  як  ракета.
І  думи  в  твоїй  голові,  мов  комети,
Виписують  дивні,складні  піруети.

Колись  тільки  раз  у  період  зимовий
Бував  організм  наш  від  вірусу  хворий.
Тепер  навіть  літом  під  сонечком  ясним
Конаємо  в  ліжку  ми  кволі  й  нещасні.

H3N2  йой…  H1N1  (один)
Хто  штами  недуги  цієї  створив?
Чому  міністерство  здоров’я    все  знає…
Про  неї  так  точно  нам  дати  складає.

Тут  змова,кажу  вам,  конкретно  є  ЗМОВА…
Свиня  вже  хворіє,на  черзі  корова.
Нам  скоро  не  буде  що  пити  і  їсти,
Нас  знищують  вперто  якісь  терористи.

Розпилюють  певно  заразу  в  метро
А  далі  у  місто,а  потім  в  село
Повітряно-крапельним  шляхом  летить,
Шукає  того,хто  би  зміг  прихистить.

Що  ж  твориться?Лишенько!Хай  тобі  грець!!!
Невже  наближається  світу  кінець.
Кому  так  завадили  тут  на  Землі?
Для  когось  МИ  зайві?Це  правда,чи  ні?

Ошукані  жертви  дурної  реклами,
Зомбують  нас  змалечку  телеекрани.
Купуємо  все,  і  нове,й  традиційне,
Із  вірою  в  те,що  воно  нам  потрібне.

Бо  вірус  постійно  сидить  в  голові,
І  люди  самі  собі  стали  чужі.
Та  де  ж  відшукати  правдиву  вакцину,
Щоб  в  мить  розсмоктати  брехні  павутину.
 







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701589
Рубрика: Балада
дата надходження 19.11.2016
автор: савко