Горить Донбас 3

Горить    Донбас    вогнем    несамовитим…
Вогонь    і    дим      закрили        синю    вись,
І    люди    краю    почали    вже    вити:
–  За    що?
А    був    казковим    він    колись.

Дивилися    у    небо    терикони
І    поспішав    на    працю    в    шахти    люд.
Неписані    були    й    свої    закони:
Утрату    із    рюмашечки    заллють.

Було,    що    й    пісня    розправляла    крила
Й    злітала    над    просторами    степів…
Тепер    війна    вже    горло    перекрила,
Тобі,    народе,    довго    ж    ти    терпів,
Терпів,    і    гнув    занадто    свою    спину,
Збагачуючи    власних    хазяїв?
Вони    ж    висмоктували    і    останню    силу
І    виросли    в    багатих    крадіїв.

Горить    Донбас,    і    плачуть    його    діти…
Вугілля    їде    у    Росію    з    шахт.
Війна    вже    й    світу    почала    смердіти…
Й    болить    за    нього    теж    моя    душа.
13.07.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701505
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.11.2016
автор: Ганна Верес