Мій онучок міркує

Сидить  мій  онучок  та  міркує-
Легко  нікому  в  житті  не  буває.
У  мами  і  татка  свої  турботи,
Ходити  мусять  вони  на  роботу.
Гроші  потрібно  їм  заробляти,
Щоб  діточок  змогли  годувати.
У  стареньких  же  своя  проблемка-
Пенсія  у  них  така  маленька
І  змушені  вони  мудрувати,
Де  б  іще  грошей  їм  дістати.
А  школярам  уроки  треба  вчити
І  аж  півдня  за  партою  сидіти.
Та  повинні  таки  вони  терпіти,
Щоб  вчителі  змогли  чомусь  навчити,
А  у  маленьких  наших  діточок,
Скажу,  тут  історія  своя,
Вони  ходити  мають  у  садок,
Майже,кожнісінького  дня.
Тож  життя  без  турбот  не  буває,
Хтось  постійно  кудись  поспішає.
   


адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701193
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.11.2016
автор: Анфиса Нечаева