[i]Безжурні вітрила минають німі береги.
На часі, на разі, на щоглі - невтомні базіки.
Ховають тумани під серцем скелясті борги.
Лишь мить - і безжурні до віку, до тріски, каліки.
Розгойдані мрії не носять щомиті в обмінник.
Між нами , між днями, між іншим - крига та сіль.
Бронюють, латають і зношують життєзамінник.
А мрії розгойдані щемно спроваджує хміль. [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701188
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.11.2016
автор: Зайва пелюстка