Народження

 Звечора  ще  сіяв  дрібний  надокучливий  дощик,  а  на  ранок  випав
перший  сніг.Він  був  чисто-білий  з  ледь  помітною  небесною  просинню.
 Дерева,котрі  іще  зовсім  недавно  були  мокрими,  сірими  та  непривітними,
здавалися  красенями.Вони  стояли,  мов  заворожені  у  сліпучо-білих  кожухах
 та  збитих  набакир  пустуном-вітром  шапках.
   Лісова  красуня  ялинка  зараз  особливо  здавалась  чарівною.Вона  дивилася  з-під  пухнастої  снігової  хустинки  своїми  великими  відкритими  очима,  які  сором"язливо  прикривала  довгими  зеленими  віями.
   Аж  ось  із-за  обрію  плавно  викотилося  сонце.Поглядом  господаря  оглянуло  все,  що  діялось  навколо.Потім,  зачерпнувши  золотим  ковшем  блискучих  прозорих  намистинок,  розсипало  їх  усюди.  Сонячні  зайчики  весело  застрибали  з  однієї  намистинки  на  іншу.Усе  заграло,  засяяло
барвистими  кольорами  веселки.
   Народжувався  перший  зимовий  день.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський