Передсмертний подвиг
(Сонет)
Тікав юнак у напрямку додому
із Магадана до своїх Карпат,
долаючи нестерпний біль і втому,
бо влучним був ворожий автомат.
Тонув, що в морі, в полі сніговому,
вслухався в шепоти соснових шат.
Пройти вдалося стільки, як нікому,
три дні і ночі на ногах підряд.
Четверта, п’ята, шоста, а на сьому
наснився отчий яблуневий сад
у сні вже непробудному, важкому.
Гірський шумів знайомо водоспад.
А потім вчувся кулеметний град.
І стихло все із вічністю потому.
––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700832
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.11.2016
автор: Анатолій Загравенко