В ліжку лежало лише її оголене тіло,
То були останні секунди терпіння,
Я так чекав і так вона хотіла,
І вже не гризли докори сумління,
Протягуючи руку до моїх очей,
Вона закрила дотиком коханих перст,
Я з трепетом в душі згадав ціну проведених ночей,
Й неначе вмер,та це розвіював наступний жест,
Її лице тягнулось до мо́їх щік,
За мить ,ми палко цілувались,
Від всіх буденних нуднощів тоді я втік,
Та серце неймовірно билось й хвилювалось,
Невже вона сама цього бажає,
Напевне ще не все я розумію,але тепер я знаю:
Вона мене по-справжньому кохає,
По-справжньому і я її кохаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2016
автор: Александр Косенко