А тепер про погоду*

Біля  ратуші,  в  Франківську,  „сніговійком“
промочив  Євген  „штанці-санчата“.
Мабуть  в  школі  з  мови  мав  він  круглу  двійку,
бо  не  зміг  навчитися  писати.
У  запалі  недолугий  віршуванець
передав  куті  гіркого  перцю.
Швидкоруч  „напоетичив“  так  засранець,
що  тулились  „ліки“  вже  „до  серця“.
Ще  й  львів‘ян  з  франківцями  зіткнути
спробував  лобами  мимоходом.
Ось  такі  „шедеври“  словоблуди
пишуть  про  погоду  для  народу.

15.11.2016

[i]*  Пародія  на  твір  Євгена  Юхниці  „Івано-Франківська  зима":  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700630  
[/i]
Івано-Франківська  зима

Через  площу,  біля  Ратуші,  до  лавки,
На  своїх  штанцях-санчатах  -  сніговійком
Долітаю,  й  продавщиці  :  м,яко,  ніжно:
--Чи  у  Вас,  до  серця,  є  гарячі  ліки?
--Ти  франківець?
--Ні.
--То  ось  горнятко  кави.
Покупці  ж  загомоніли  й  розсміялись,
Й  пригощали  чимсь,  й  дискутували  жваво,
Чи  ще  є  десь  місто,  як  Франківська  радість...

За  вітринкою,  сніг  -  помагав  місцевим.
Особливо,  у  знущаннях  з  тих,  хто  з  «Лева».
Я  ж,  в  уяві,  поетичив  –  королеву,
Яка  до  Ратуші,  до  нас  –  снігами,  з  неба..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700709
Рубрика:
дата надходження 15.11.2016
автор: Козак Дума