Роздам я сум по осені, роздам,
Душі паскудний, непотрібний хлам,
Очиститься взимі вона, мабуть,
Якщо Господня воля, як дадуть...
Вітрам осіннім сльози я роздам-
Якою щедрою буваєте , мадам,
Так -так, я дощика журбою пригощу,
І більш тих гостів в душу не пущу.
І що зосталось - буревіям я роздам,-
Буває ,справді, щедрою мадам...
Гостинці - ті важкі земні хрести...
Нездужаю я більше їх нести.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699419
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.11.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова