Заколихала і поховала
Мрію свою живцем,
Місце наруги в серці сховала,
Вхід заплела плющем.
Віри канати будуть тримати
Клітки важкий тягар,
Очі говорять болем утрати -
Розпач - душі тартар.
Вільному - воля!
Сонячна доля -
В світлі крилатих мрій.
Не піддавайся сумнівам, болю,
Серце своє відкрий.
Ти ж не безсила!
Спалені крила?
Вітер віддасть свої -
Мрія щодуху здійме вітрила,
Лиш не вбивай її.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699132
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2016
автор: Серафима Пант