Ось до раю відкрилися двері,
Заспівали веселі птахи…
А у мене встають на папері
В домовини забиті цвяхи…
Розливається сум по палітрі –
Інших фарб не лишила війна...-
Голу душу, обпалену вітром,
Кожен постріл безжально вийма.
Чи замовкнуть колись канонади?
Чи озвуться колись солов’ї?
Я прийму за чистісіньку правду
Незвичайні здогадки свої…
Соломинку хапаю руками,
Наче шанси у долі краду…
А цвяхи, що у віршах рядами,
Краще хай на будинки ідуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2016
автор: RedkaSM