Вокзал…чекають всі, а ось і потяг!
Під звук колес чомусь забилися серця,
Ще мить якась і зникне слово «потім» -
Настане зустріч бажана і, певно, не проста…
Там чоловік, синочок, батько,
Там брат, там дядько і дитинства друг,
Там незнайомий і приятель,
Там ті, кого чекають, люблять, ждуть!
І будуть сльози, квіти, прапори і крики,
І посмішки, і радість, і обривками слова -
В обіймах рідних будуть матері, дружини, діти,
В цю мить для них немов закінчилась війна…
«З поверненням! Вітаю соколята!
Вклоняюсь низько вам до самої землі!
Спасибі воїни, захисники, солдати,
За те, що боретесь за волю у вогні!
Спасибі вам, кохані козаченьки,
За вашу міць, відвагу і діла!
Я вірю - скоро прийде наша Перемога,
Бо лиш таки ким як ви під стать Вона!»
05.11.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699010
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.11.2016
автор: Північна