БЕРЕЖІТЬ МОВУ

Дзюрчання    джерела
І    соловейка  спів,
У  серце  западають
Знову  й  знову.
Все  рідне  це  мені,
Основа  із  основ,
Чому  ж  тоді  народ
В  нас  забуває  мову?
Наш  прапор  об’єднав
Поля  і  небеса.
А  герб  держави
Освятивсь,  як  воля.
На  землю  подивись,
Яка  кругом  краса.
А  мові  ми  своїй,  
Яку  створили  долю?
У  мові  матюки
І  так  по  всій  землі,
Не  наші,  в  нас  нема  –
Це  нашого  сусіда.
Для  чого  вони  нам  -
Онукам  і  синам?
Хіба  колись  народ  
Без  мата  не  обідав?
То  ж  бережіть  своє,
Що  об’єднає  нас,
Пишаймося,  що  є  
В  нас  мова  калинова.
Бо  мова  –  це  життя,
Бо  мова  –  це  святе.
Бо  мова  –  це  завжди
Життя  основа!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698835
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2016
автор: Віталій Назарук