Сірий день. Сірий-сірий день.
Небо залите бетонною стяжкою
Не чути від птахів пісень
Люди снують як мари тяжко.
Гарчать маршрутки як собаки
Тисячоокі, стоголові
Готові на шматки порвати
І проковтнути туші голі.
Повітря вдерлося у груди
і ріже тебе зсередини.
Не утекти!, бо воно всюди
Їдке як газ із свердловини.
А час..., як алкоголь,
Його у котре мало
Біль у віску, задишка, піт, годинник...
Та ось п'яти хвилин не стало.
Вже пів години на роботі, а серце мов в дорозі досі.
Зворотня сторона медалі, медалі яку носить осінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698669
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 05.11.2016
автор: Деймон Парслі