Поцілунок

                                                                                                                                                   (ВІКТОР  ГАЛА)
Не  зустрічати  ранок  нам,
В  обіймах  не  сплетуться  руки,
Кохання,  ніби,  злий  дурман
Несе  з  собою  лише  муки.

А  може  й  правда  не  було
П'янких  цілунків  серед  ночі?
Ні,  мабуть,  терном  поросло,
Те,  чим  захоплювались  очі.

Лишилось  безліч  рваних  ран
На  серці  стомленім  журбою,
Пішов  кохання  караван
І  радість  прихопив  з  собою.

Тримаю  папороті  цвіт,
Який  приніс  вночі  з  долини,
Ще  на  вустах  червоний  слід
Від  поцілунку  горобини.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698008
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2016
автор: Віктор Гала