Як справи?

Як  твої  справи?  Скажи  мені,  як  твої  справи?  
Як  настрій,  веселий,  поганий?  Скажи,  не  мовчи!
Чи  може,  п’єш  каву?  Шукаєш  забаву?
Замовлюєш  другі  ключі?      

Як  твої  справи?  Скажи  мені,  як  ти  живеш,
Які  в  тебе  успіхи  у  навчанні  і  в  роботі?
Когось  загубив?  То  може  іще  віднайдеш.
Чи  спиш  ти  ночами,  чи  день  весь  проводиш  в  дрімоті.

Чим  снідаєш?  Любиш  попити  жасминовий  чай,  
Або  віддаєш  перевагу  міцному  спиртному?
У  вільні  часи  ти  що  робиш,  скажи,  не  приховуй.
Ось  я  пишу  вірш,  не  слідкую  за  римою  й  формою.

Як  твої  рідні?  Як  твій  гарненький  папуга?
Задзвінчує  радісно  світлу  і  теплу  кімнату…
Напевно.  Мабуть.  Сподіваюсь,  що  ти  мене  слухав,
І  не  забув  мою  щиру  музичну  сонату.

Тому  не  мовчи,  не  приховуй,  усе  розкажи!
Мерщій  же  бери  телефона  хутчіше  до  рук.
Я  не  віддзвонюсь.  Ти  раптово  себе  покажи,
Бо  я  зачекалась  знайомий  мобільного  звук.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2016
автор: Ірина Морська