Твій ніжний погляд пам'ятаю я.
Коли ти від' ї жджав... я сумувала.
- Що трапилось?- мене ти запитав.
- Що трапилось? Тебе ж війна позвала...
Для мене враз спустів весь світ.
Тому я зажурилась.
Без тебе зблякли кольори...
Вже одинокою моя душа томилась.
- Нехай у кожного здійсниться щось своє,-
сказав ти впевнено... Бо кожен хоче ж мати.
Та не дозволим нашу мрію забирать.
Хазяйнувати нам у нашій хаті!
Чуже добро, немов вода спливе.
І зблякне, згіркне... Кожен нехай знає.
Бо тільки в чистім джерелі,
солодкою вода буває!
Ото ж молюсь... й чекаю тебе я.
Вже в котре в цвіт наша земля убралась.
То ж швидше повертайсь, для тебе я,
мов та калина, ніжно заквітчалась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2016
автор: Надія Башинська