Невинно пролитої крові
буденну непоправну прозу,
що розпирає праву скроню,
так легко-легко долучити
до вічних істин поетичних
розрядом стиснених в нагані
нещадних пролетарських ямбів,
мільйонностопним ураганом
революційної атаки
змітаючи з позицій вічних
залогу поетичних істин...?...
Так легко?..
Тринадцятого місяця
нажаль немає в році.
Родиться щоб в сорочці,
дванадцятого місяця
тринадцятий засвітиться
з тринадцятих усіх
щонайкоротший з днів —
найвужчою з шпарин
передріздвяним відблиском
нове життя протиснеться
з примарливої вічності
в цей світ —
хто ти?
Тринадцятий апостол,
чи перший комісар?
Скажи, скажи, Миколо,
скажи, скажи-но сам!
Дванадцять дожовтневих
учнів
Поставила до стінки
революція,
Хоч одкровеннями
їх Вчителя
Здавалося б наснажена
Комуна...
Так Україна,
Чи Мала Росія?
Так справедливість вічна,
чи революційна?
Так Фітільов,
чи Хвильовий —
Так хвилювався,
чи горів?
Напевне лиш одне:
Те, що Микола Хвильовий
любив
Число "тринадцять"
Засвідчив нам
тринадцятий
день травня —
траур...
Чи,може, все ж таки
Тринадцяте число саме
відзначило
Миколу Хвильового?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697220
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.10.2016
автор: Пересічанський