Залізо й глина – несумісні речі;
Але стоїть на тому істукан,
Що вперто вони сплавлені у печі,
Аби втягнути людство в певний стан
Безбожної структури цього світу,
Подвійних трендів влади гендлярів.
Добро і зло з Старого Заповіту -
Улюблене кайло каменярів,
Котрі заклали сплав цей в піраміду
Всесвітнього концтабору для душ
З наклейкою «сади Семираміди»,
Породження васалів і чинуш.
Ісус є рішенням всіх негараздів
На цій, в крові потопленій землі,
Бо Він є Господом царів та газдів,
Йому покірні боги й королі.
І саме Він є Істина народам,
Спаситель людства і Верховний Цар.
Його створіння – Всесвіт і природа,
Він людям дав життя безцінний дар!
Без Нього є безплідною утроба,
Трава без цвіту, без води моря;
Без Нього марна праця хлібороба
І стовпчики поета-віршаря.
Не треба плавити залізо в глину,
А в правду лити домішки брехні!
Тримайся істини аж до загину,
Гартуючи її вогнем борні.
23.10.2016
[i]"41 А що ти бачив ноги та пальці частинно з ганчарської глини, частинно з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною.
42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде сильна, а частина буде ламлива.
43 А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.
44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.
45 Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото".[/i] - Книга пророка Даниїла, розділ 2.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2016
автор: ПВО